Створи Сприятливе Середовище

Із Сергієм ми росли в одному місті. Високий, міцний і врівноважений хлопець. У 22 роки його забрали в спецназ, де він успішно відслужив 2 роки.

Мені було цікаво спостерігати за тим, як він розвивався. Я приїжджав до нього на службу 2 рази на місяць.

З кожним моїм приїздом він набирав форму, додавав у витривалості і ставав міцнішим. Це було не дивно, адже щодня пліч-о-пліч він взаємодіяв з енергійними, міцними, як цвяхи, і витривалими, як коні, товаришами по службі. Таке сильне оточення тягнуло його вгору і це було дуже помітно.

Його твердість спостерігалася навіть у вітанні. Коли він тиснув мені руку, я відчував біль і мені здавалося, що він зараз її зламає.

Через деякий час усе змінилося. Він пішов зі спецназу, я більше не бачив його в такій формі.

Сергій переїхав назад у рідне місто, став проводити час зі своїми старими друзями і товаришами.

Спочатку йому було незвично перебувати в цій компанії – він підсвідомо розумів, що щось іде не так. Але сила оточення працювала і тут. Але зовсім в інший бік.

Згодом Сергій став рідше займатися спортом, довше спати, частіше вживати алкоголь. Замість звичних спільних тренувань із міцними хлопцями зі спецназу він почав проводити спільні п'ятничні посиденьки за кухлем пива з «друзями».

Через кілька місяців я приїхав до нього знову і вже побачив зовсім іншого Сергія. Змарніле тіло, брудний одяг, щетина і перегар. Я не впізнав його. За лічені місяці він «поплив».

Це типова історія спецпризначенця, десантника, та й серед підприємців я часто спостерігаю таку картину. Сергій ще раз підсвітив мені просту істину - зміна оточення завжди веде до інших результатів.

Коли ти в спецназі, твій рівень стандартів – встати о 6 ранку і бадьоро пробігти 20 км із мішком на плечах. У таких умовах ти не можеш бути слабким. Щоб отримати повагу (і не отримувати стусанів під зад), тобі доводиться тримати свої стандарти високо.

Коли ти живеш у маленькому провінційному місті і спілкуєшся зі звичайними людьми, де рівень норми випивати разом 2-3 рази на тиждень – ти будеш це робити.

Вивчаючи психологію, менеджмент і маркетинг понад 10 років, я дійшов простого висновку: «наша еволюційна психіка і вся нервова система завжди прагне здобути любов і зв'язок з іншими».

У книжці про силу спільноти «Belong: Find Your People, Create Community, and Live a More Connected Life» (Належність: знайдіть своїх людей, створіть спільноту та живіть у більш тісному житті) авторка пише: «Ми народилися у спільноті й повністю пов'язані з іншими. Без зв'язку ми не можемо вижити. Приналежність до спільноти в нашому ДНК.»

Коли людина перебуває у співтоваристві сильних людей, що зростають, вона одразу закриває кілька базових потреб: любов (відчуття прийняття, конекту), визначеність (розуміє, як почуватиметься в цьому оточенні), внесок (може допомогти чимось, поділитися), зростання (ростиме й тягнутиметься за сильними), значущість (дивіться, до якої я належу групі, з ким я спілкуюся).

Найголовніший страх людини закладений на рівні її рептильного мозку – це страх бути відкинутим і залишитися на самоті. Він пробуджує людей об'єднуватися в групи. Інше питання, що групи бувають різними. Наша відповідальність – бути поруч із сильними, успішними людьми, які розвиваються.

Одна з чотирьох людей зізнається, що у неї НУЛЬ друзів, з якими можна розділити свої почуття.

Американський журнал American Sociological Review провів дослідження, згідно з яким за останні 30 років соціальна ізольованість людей зросла в 3 рази!

Кожен третій, а в деяких областях кожен другий пенсіонер повністю соціально ізольований.

Дослідники з університету Піттсбурга (США) дійшли висновку, що часте використання Instagram, YouTube, Фейсбуку та інших соціальних мереж не допомагає впоратися з почуттям самотності, а тільки призводить до збільшення почуття ізоляції.

Останні дослідження наводять факти, що слабкі соціальні зв'язки є настільки шкідливими для нашого здоров'я, що за шкідливістю це дорівнює бути алкоголіком, і вдвічі шкідливіше, ніж ожиріння.

Вдумайся: слабкі соціальні зв'язки настільки ж шкідливі, як бути алкоголіком!

Згідно з результатами дослідження, проведеного Кіммо Херутта, Пекка Мартікайнен, Юссі Вахтера, соціальна ізоляція є водночас причиною і симптомом багатьох емоційних або психологічних проблем, таких як клінічна депресія та «емоційні гойдалки».

Інше дослідження наводить цифри, згідно з якими соціальна ізоляція запускає ланцюгову реакцію в клітинах, що призводить до запальних процесів у них і пригнічує здатність імунітету боротися з інфекціями.

Ми хворі, коли не належимо до спільноти!!!

Від самотності страждають і тварини. Дослідження, проведене 2014 року, показало, що відсутність компанії позначається на здоров'ї папуг: у птахів, яких утримували в ізоляції, теломери (кінцеві ділянки хромосом, що виконують захисну функцію і пов'язані зі старінням) виявилися в середньому коротшими, ніж у тих, що жили парами.

Мурахи, відомі своєю налагодженою соціальною взаємодією, помирають швидше, якщо їх відокремити від родичів.

Психологи Університету Брігама Янга (США) провели огляд низки незалежних досліджень, у рамках яких науковці спостерігали за життям добровольців протягом у середньому семи років.

Вони дійшли висновку, що у людей, які відчували себе ізольованими від суспільства, смертність була на 32% вищою, ніж у несамотніх учасників.

Відомо, що самотні люди частіше страждають від високого тиску, вони більш уразливі для вірусних інфекцій. Крім того, у них підвищений ризик розвитку синдрому Альцгеймера і недоумства.

Самотність позначається на самопочутті: стані сну, увазі, логічному та вербальному мисленні, спричиняє розлад імунної системи, гормональний дисбаланс, активізує запальні процеси в організмі.

Відомий американський мандрівник і письменник Ден Бюттнер досліджував «блакитні зони» Землі в рамках проекту National Geografic.

«Блакитні зони» – це спільноти, які живуть найдовше: острів Окінава (Японія), провінція Ольястра (Сардинія, Італія), місто Лома-Лінда (Каліфорнія, США), острів Ікарія (Греція), півострів Нікоя (Коста-Ріка).

Статистика довгожителів у цих спільнотах б'є рекорди.

• Люди в спільнотах витрачають у 15 разів менше на медичне обслуговування
• Середня тривалість життя 90 років!
• Вони більш активні та набагато щасливіші
• Кількість людей, які до 90 років не припиняють вести активний спосіб життя, у 2,5 раза більша, ніж у найрозвиненіших країнах

Вони пояснюють своє здоров'я і довголіття сильними сімейними зв'язками, багатим соціальним життям, регулярними вправами і харчуванням переважно овочами.

На моїх воркшопах до мене часто підходять підприємці і ставлять запитання: «Іване, моя мама мене тягне вниз", «що робити, якщо близькі мене не підтримують?» «я хочу розвиватися, але сім'я негативить?».

Відповідь тільки одна – «люби свою сім'ю і обирай сильних людей в оточення».

Я часто бачу, як підприємці слухають поради друзів та близьких.

Однак це помилка. Задумайся... Чи хоче твій друг і близьке оточення, щоб ти вийшов на новий рівень? При цьому щоб вони залишилися на тому ж рівні, що й зараз?

Відкрию тобі таємницю. Друг не хоче, щоб ви вийшли на рівень вище. Він хоче, щоб ви залишалися йому другом.

Із сім'єю, на жаль, часто буває так само. Чоловік чи дружина можуть бути в страху – якщо ти виростеш, то що буде з ними?

Можливо, тобі зараз стає очевидним, що нам усім потрібне оточення, яке просуває, щоб рости і виходити на новий рівень.

Я вже писав, що проводжу для моєї коучингової програми Базовий МБА регулярні зустрічі під назвою «бізнес сніданок». Там ми ділимося своїми досягненнями, проривами, інсайтами, а також заводимо нових друзів.

Крім того, у Базовій МБА є спеціальний чат, де учасники постійно пишуть про свої інсайти, перемоги, ставлять запитання, консультують один одного. Іншими словами дають підтримку для виходу на новий рівень.

Участь у такій спільноті не принесе тобі миттєвого прибутку. Але всього одне знайомство з сильною людиною може змінити твоє життя. Плюс це дуже мотивує, коли ти постійно бачиш, що інші роблять, як вони ростуть, які прориви в них відбуваються.

Приміром, на останній нашій зустрічі учасники ділилися, що попри війну в них бізнес виріс. Вероніка Дацик ділилася тим, як вона відновлювала бізнес, Ігор Кобилинський як він побудував систему управління і став вільним, керівник великого охоронного холдингу розказував свої фішки, як вони справляються з нестачею кваліфікованого персоналу.

Від таких історій виростають крила. Ти розумієш ось він нічим не кращий за мене, а зробив 2Х прибутку за пів року, значить і я можу. Це відкриває розум для ідей, які б інакше саботували. Ти бачиш красивих, розумних, спортивних людей. Хочеться прийти на наступну зустріч у кращій формі.

Як каже автор книги Атомні Звички, Джеймс Клір – зміна нашого життя це не питання зусиль, а питання дизайну нашого середовища. Саме ця стратегічна дія, яка запускає низку змін, які накопичуються і дають геометричний прогрес.